лексика сучасної української мови реферат

Реферат з української мови. «Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку». Історія виникнення української мови. Коли йдеться про виникнення української мови як мови нашої нації, у свідомості багатьох сучасних шукачів прадавніх коренів української мови у глибинах тисячоліть до н. е. вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки й газети і т. п. Проте національна мова — це не тільки спільна для всієї нації. літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна, діалектна, відмінна в різних діалектних ареалах.

Активна і пасивна лексика української мови — два шари лексики, наявність яких зумовлена такими основними чинниками, як поява нових слів і вихід з ужитку слів, що позначали старі явища й реалії. Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини. Зокрема слова хліб, молоко, яблуко, дорога, тролейбус, повітря, дочка, дощ, великий, солокий, читати, тут тощо — загальновживані слова, використовуються у побуті. Проте до активної лексики належать і такі слова як синус, косинус, діагональ, перпендикуляр, префікс, іменник, речення, кома, кут — терміни.

2. Активна та пасивна лексика сучасної української мови. Частина словникового складу мови належить до слів активного вжитку, інша перебуває на периферії вживання і характеризується як пасивна лексика. До активної частини лексики належать слова, які називають предмети, явища, поняття, найбільш суттєві для сучасного суспільства. Розрізняють: 1) активну лексику мови; 2) активний запас слів окремої категорії носіїв мови (наприклад, слова предикат, суфікс, лексема – використовуються лінгвістами, входять до активної лексики сучасної української мови, але не всі носії мови використовують дану лексику у повсякденному спілкуванні).

+ За походженням лексика української мови не однорідна. Окремі слова і цілі групи слів в український мові виникли в різні епохи і з різних джерел. + Отже, з погляду походження лексика сучасної української мови поділяється на кілька груп: + спільнослов’янська лексика. + Це найдавніший шар словникового складу української мови, успадкований через давньоруську з мови праслов’янської, що існувала до V–VI ст.. н.е., а потім, розпадаючись, стала тим джерелом, на основі якого виникли і розвивалися всі інші слов’янські мови. + До спільнослов’янського лексичного фонду відносимо слова, поширені в усіх аб.

Лексика - вся сукупність слів української мови. Ця сукупність є складною організованою системою, елементи якої тісно пов'язані спільністю чи протилежністю значень, стилістичного забарвлення, сфери вживання тощо. Термін лексика вживається також на позначення певних груп слів, об'єднаних спільною ознакою (запозичена, застаріла, професійна, жаргонна, діалектна, поетична, експресивна лексика тощо), а також на позначення сукупності слів, що вживаються певним письменником у його творах (лексика Шевченка, Франка, Коцюбинського). Словниковий склад сучасної української літературної мови форму.

За походженням лексика української мови не однорідна. Окремі слова і цілі групи слів в українській мові виникли в різні епохи і з різних джерел. Отже, з погляду походження лексика сучасної української мови поділяється на кілька груп. 1. Спільнослов'янська лексика. Це найдавніший шар словникового складу української мови, успадкований через давньоруську з мови праслов'янської, що існувала до V-VI ст. н.е., а потім, розпадаючись, стала тим джерелом, а основі якого виникли і розвивалися всі інші слов'янські мови. Закономірно, що слова спільнослов'янського походження з часом заз.

Сучасна українська літературна мова з огляду на сферу використання. Лекція 1.2. 1. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання. За сферою використання словниковий склад сучасної української мови ділиться на 2 групи: 1) загальновживана, або загальнонародна, лексика; 2) лексика обмеженого вживання. Загальнонародна мова становить основу української мови. Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна, жаргонна, арготична, спеціальна лексика. Розглянемо їх докладніше. До діалектної лексики (діалектизмів) належать слова, уживання яких обмежене певною територією.

§22. Лексика сучасної української літературної мови з погляду походження - Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - Лексика сучасної української мови формувалась протягом багатьох століть, постійно напрацьовуючи свій словник і вдосконалюючи всі свої компоненти, тому в.

Ці слова складають основу, ядро лексики української мови – основний лексичний фонд її, переважна більшість слів якого давні за походженням успадковані з спільнослов’янської та спільносхіднослов”янської мов і називають найважливіші, найнеобхідніші, відомі всім предмети і явища дійсності. Наявність основного словникового фонду забезпечує можливість спілкуватися поколінням, розділеним цілими епохами. Таким чином, у лексиці української мови з погляду її розвитку можна виділити три шари: 1) сучасну лексику, тобто активний словник; 2) застарілу; 3) нову лексику, що складають пасивний словник. Відмирання слів – досить складний і тривалий процес. 3. О.Д.Пономарів “Стилістика сучасної української мови”.

За походженням лексика української мови неоднорідна. Вона формувалася протягом багатьох століть у тісному зв’язку з іншими мовами. У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов. Учасникові ЗНО потрібно знати, які слова є власнеукраїнськими, а які – запозиченими. Значна частина словникового складу сучасної української мови є запозиченою з інших мов. При чому час, шляхи запозичення, асиміляція такої лексики є дуже різними. Деякі із запозичених слів уже настільки зріднилися з українською мовою, що повністю підкорюються її правилам, інші залишилися незмінними, хоч прийшли дуже давно.

Усі слова сучасної української мови щодо їх стосунків із різними функціональними стилями поділяються на дві великі групи: 1.Стилістично нейтральна, міжстильова лексика. 2.Стилістично забарвлена лексика обмеженого вживання (слова, що використовуються лише в окремих стилях чи в одному з них). Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика використовується в усіх мовних стилях (батько, сестра, голова, будинок, стіл, вітер, жито, соловей, білий, думати, сьогодні, повільно, два, десять тощо). Стилістично забарвлена, вужчого стилістичного призначення лексика пов’язана не з усіма, а з окремими функціон.

Лексика сучасної української мови з погляду її вживання у мовленнєвій діяльності переділяється на активну і пасивну. Активна лексика - основна з погляду вживаності частина лексики, що вільно і постійно функціонує в різних сферах суспільного життя. До неї насамперед належать загальновживані слова, а також окремі терміни, професіоналізми, неологізми, наявні у повсякденному спілкуванні. Пасивна лексика - це частина лексики, що мало або зовсім не вживається у повсякденному спілкуванні, але зрозуміла носіям певної мови. До пасивної лексики належать історизми, архаїзми, неологізми, професіоналізми, .

Тема работы: Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові по предмету Иностранный язык. Размер: 49.72 КБ. Содержит 45876 знаков, 0 таблиц и 0 изображений. Зміст Вступ .1. Теоретичні відомості про освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові .2. Запозичення іншомовних слів в сучасній українській мові.