реферат дискурсивна сутність сучасної дитячої літератури

Дослідження дитячої аудиторії з позицій дискурсивного поля, визначення функціонально-комунікативних маркерів сучасного художнього і публіцистичного дискурсу для дитячого кола читання та окреслення проблеми дискурсу текстів для дитячого сприйняття. До проблеми дискурсу текстів для дитячого сприйняття. Дослідження онімів вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної маскультури. Функції, які виконують оніми для репрезентації фрагментів Всесвіту, його вторинної концептуалізації реципієнтами. Ономастикон вторинного дискурсу тексту у жанрі фентезі. статья, добавлен 09.12.2018.

Дитяча література — це ефективні інтенційні акти, які сприйняті чи сприймаються конкретним реципієнтом завдяки певним правилам діалогу (кореляція експліцитного нормативу повідомлення й імпліцитних нормативів читання), де тільки в разі успішної взаємодії окреслюється спільний простір смислів, знання перетворюються на розуміння, повідомлення — на сприйняття, текст для дітей — на дитячий твір. У цьому полягає сутність дитячої літератури як комунікативної події і її специфіка як дискурсивного канону (текстуально і контекстуально).

Інша тенденція сучасної дитячої літератури виявляється в тому, що дитячі поети дедалі частіше звертаються до прози: Тим Собакин, Лев Яковлєв, Олена Григор'єва, Марина Богородицька переключилися на прозову творчість. Можливо, справа тут в комерційно-видавничої бік справи. «У самому кінці 90-х рр.. найбільш прогресивні видавці, нарешті, звернули прихильний погляд на сучасних дитячих поетів - вийшов довгоочікуваний двотомник.

Розвиток дитячої літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття. Українська дитяча література ХХ століття пройшла чотири періоди розвитку: І-й період - 1917 - 1934 рр. - період становлення і утвердження української дитячої літератури ХХ століття; ІІ-й період - 1935 - 1956 рр. та ІІІ-й період - 1957 - 1990 рр. - періоди розвитку української дитячої літератури; ІV-й період - від 1990 року - розвиток української дитячої літератури на сучасному етапі [50, 214]. Упродовж усього радянського періоду над українською дитячою літературою тяжіла ідеологічна заангажованість, що безпосередньо впливала на якіст.

Сучасна українська дитяча література: аспекти гендерної інтерпретації Качак, Т.Б. - Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - УДК: 087.5: 316.346.2 Качак Т. Б., кандидат філологічних наук, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА.

Через читання дитячої літератури відбувається формування первинного уявлення про прекрасне, про мистецькі жанри та напрямки, відчуття краси поетичного чи прозового твору; на поглиблене вивчення мистецтва, художньої літератури, фольклору; на стимулювання власної творчості дитини, національних поглядів.

Отже, у сучасному освітянському просторі успіх є запорукою досягнення кожним учасником навчально-виховного процесу стану задоволення життям, що посилює самореалізацію та самовдосконалення. Як засвідчує психолого-педагогічний досвід, провідним принципом ситуації успіху є гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу. Саме цей принцип передбачає створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на розкриття і розвиток здібностей кожної дитини (як суб’єкта діяльності). За умов реформування. 21.

Отже, у сучасному освітянському просторі успіх є запорукою досягнення кожним учасником навчально-виховного процесу стану задоволення життям, що посилює самореалізацію та самовдосконалення. Як засвідчує психолого-педагогічний досвід, провідним принципом ситуації успіху є гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу. Саме цей принцип передбачає створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на розкриття і розвиток здібностей кожної дитини (як суб’єкта діяльності). За умов реформування. 21.

Поняття дитячої літератури. Зміст. 1. Сучасне поняття про дитячу літературу. Дитяча література й література для дітей. 2. Класифікація дитячої літератури. 3. Специфіка дитячої літератури. Ключові слова: дитяча література; науково-пізнавальна, етична, розважальна література; літературознавство; читач-дитина. Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на поняття „дитяча література”, „література для дітей”; узагальніть суть наукових дискусій про дитячу літературу. Для цього зверніться до таких робіт: 1. Папуша О. Дитяча література як марґінес літературознавчої теорії: до проблеми конституювання об’єктів наукового дискурсу // Слово і час. – 2004. – № 12. – с. 20-26. 2. Славова М. Золушка или принцесса?

“Дитяча література — певна сукупність літературних творів, написаних або прилаштованих для дітей із цілком певною метою: звертатися до дитячої уяви, емоцій та почуттів, впливати на дитячі пізнавальні здібності, розвивати смаки та вподобання, розважати дитину” [25,20]. Це поняття виникає на межі трьох уявлень: про дитячий твір(як результат цілеспрямованої діяльності письменника), дитяче читання (як взаємодію дитини з текстом твору — читання, слухання, переказування і т.д.) та дитячу книгу(як канонізовану форму, фізичний спосіб існування твору). До цього часу не існує одностайної думки щодо об’є.

Викликом для сучасного читача і науковця є проблема міфотворення та дискурсивних ідеологій, котра спонукає до з’ясування структурних текстових механізмів формування цих соціальних і семіотичних явищ. Творчість Лесі Українки досить природно виглядає в діаметрально протилежних інтерпретаціях. Її ім’я радо брали на свої прапори й радянські ідеологи марксизму-ленінізму, і національно заангажована критика, і сучасні апологети модерністичного дискурсу в українській літературі, а світоглядну позицію потрактовували у смисловому діапазоні від наукового атеїзму до гностицизму.

5. Історична вертикаль розвитку дитячої літератури. 6. Популяризація дитячої літератури на сучасному етапі. 1. Кизилова В.В. Дитяча література: стан, проблеми, перспективи / В.В. Кизилова // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. / Відп. ред. В.А. Зарва. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2009. – Вип. ХХ: Лінгвістика і літературознавство. – С. 236-240. 2. Папуша О Дитяча література як маргінес літературознавчої теорії: до проблеми конституювання об'єктів наукового дискурсу // Слово і час. – 2004. – № 12. "Дитяча література» – термін, наділений суперечливими тлумаченнями. У сучасних словниках та довідниках літературознавчого характеру знаходимо два різні визначення.

Українська дитяча література Змістовий модуль 2. Світова література для дітей. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ Дитяча література ”– ознайомити студентів із основними творами, що входять у коло дитячого читання; виробити у майбутніх учителів вміння самостійно аналізувати твори дитячої літератури, відбирати та оцінювати їх. Українська дитяча література кінця ХХ– початку ХХІ ст. ст. Особливості розвитку дитячої літератури зазначеного періоду. Твори «шістдесятників для дітей». Індивідуальне науково-дослідне завдання: реферат. Загальна кількість годин – 90 (ДФН). Спеціальність 012 Дошкільна освіта 6.010102 Педагогічна освіта.

- розкрити сутність британської фольклорної п’єси з урахуванням базових аспектів діалогічних відношень; - експлікувати специфіку карнавального типу дискурсу та особливості відбиття в ньому національного світосприйняття британців; - установити категоріальні ознаки тексту британської фольклорної п’єси; - систематизувати композиційні, лінгвостилістичні, інтертекстуальні, інтердискурсивні та інтермедіальні особливості тексту британської фольклорної п’єси.

Дискурсивні практики, згідно з баченням філософа, – це сукупність ано-німних, завжди детермінованих часом і простором правил, які в певну епоху й для певного соціального, економічного, географічного, мовного середовища визначають умови виникнення висловлення. Дискурсивний аналіз, на його думку, спрямований на вивчення історичного, подієвого, культурного фону – «світу дискурсу» – і мусить відповісти на питання, чому за певних історичних умов і обставин виникає саме таке вислов-лення, і ніяке інше на його місці. У праці «Слова і речі» (1966) Мішель Фуко постулює дискурсивний характер людської св.

Дитяча література органічна частина загальної літератури, але вона специфічна. Дитяча література є засобом виховання, формування особистості дитини. «Книги, які пишуться власне для дітей, повинні входити в план виховання, як один з найважливіших її сторін. Бєлінський піддає нищівній критиці «фальш і риторику», сучасної йому реакційної дворянської літератури, побудовані по «єдиному типу », книги, пересипані моральними, розжовувати моральні істини моралями, які повинні природно й органічно випливати з «справи», виявлятися в. «художнього життя образів», представлятися не в сухих оповіданнях , А в оповіданнях та картинах, повних життя, руху, пройнятих одушевленням, зігрітих теплотою почуття.

Проблеми казки і дитячої літератури в українському ідеологічному дискурсі. 1920 — поч. 1930-х років. Сподарець М. П. Проблеми казки і дитячої літератури в українському ідеологічному дискурсі 1920 — поч. 1930-х років. У статті зроблено спробу окреслити провідні ідеологічні та виховні аспекти за-борони казки та функціонування української дитячої літератури 1920 — поч. присвячених цьому питанню, нам видається метод дискурсивного аналізу. Як відомо, тек-сти передають певні аспекти реальності своє-рідним чином. На думку Є. Кожемякіна, вони.