вірші про українську мову

Вірші про рідну мову для дошкільнят. Короткі віршики про українську мову, Україну. Вірші про мову для учнів початкових класів. Вивчати мову – важка робота. Але якщо любити та плекати рідну мову, то наука здається вже не такою непосильною. Якщо змалечку привчати дітей до рідного слова, то вони за власним бажанням будуть спілкуватися по-українськи. Наш сай Mamabook підготував патріотичну, душевну підбірку віршів для дітей, які вкотре продемонструють, наскільки прекрасна, багата наша мова. Короткі вірші для дошкільнят. *** Буква до букви — І виникло слово. Слово до слова — Звучить рідна мова. І. Січовик.

Підбірка віршів про українську мову. Для вас ми зібрали прекрасні та милозвучні вірші про нашу рідну мову. Милозвучні вірші про рідну мову. Кожній людині наймиліша та мова, яка ще в ранньому дитинстві лилася з вуст найрідніших людей. Чи знаєш Ти, друже, що половині з шести тисяч мов світу загрожує зникнення? Але ж це рідні мови чиїхось батьків, дідів, прадідів, якими вони співали пісні, читали вірші, мріяли!..

У скарбничці нашого народу вірші про українську мову посідають одне із найчільніших місць. Здається, про красу рідного слова сказано так багато, що краще її й не опишеш. Тому ми зібрали вірші письменників про мову, які не залишать вас байдужими. Хоча б один вірш про мову є в творчій спадщині всіх українських письменників. Від Тараса Шевченка, Лесі Українки до Ліни Костенко та Оксани Забужко – це невичерпне джерело натхення, з цим поділилось Радіо МАКСИМУМ. Зазначимо, що поезії про мову – не лише для дітей, їх має знати кожен українець. Тим паче, що сучасні твори про українське слово напрочуд к.

Вірші про українську мову. Рідній мові. (Я не останній з могікан). Мені казав один ханжа, Що наша мова геть відстала, Що краще йшла б мені чужа, Немов до хліба – кусень сала, Що весь мій поетичний план Спинитись може напівході, Що я – останній з могікан, Що наша мова вже не в моді. Гей, проповіднику! Стривай! Твої слова – старенька ряса. Я не піду в твій тихий рай, Я – син Великого Тараса. Як Прометей не вмер від ран, Не вмре і мова – гарна зроду. Я не останній з могікан, Я – син великого народу! В.Сосюрченко.

Вірші про українську мову і рідний край «Мова — перлина душі» © Красоткіна Надія Григорівна. Прислухайся до нашої світлої мови, до її надзвичайно чистого і мелодійного звучання. Відчуй своїм серденьком її ніжність і ласку, осягни розумом її величезне, безцінне багатство. Захопися і насолоджуйся її багатогранною і вражаючою красою. Припади вустами до дзвінкого і чистого мовного джерела, яке б’є з глибин рідної Землі. Впивайся її чарівною казкою. Вдумайся в глибинний зміст кожного слова, застав себе замислитись над складним історичним шляхом, який пройшла рідна мова і зрозумій її силу та невмирущість.

До Дня рідної мови пропонуємо вірші про мову українських поетів – відомих широкому загалу і маловідомих. Всі вони любили і шанували рідну мову, рідне слово: В.Діденко, І.Коваленко, О.Олесь, М.Рильський, В.Симоненко, В.Сіренко, В.Сосюра, В.Сосюрченко. Ми з радістю помістимо вірші з даною тематикою поетів, які не ввійшли й цей список. Надсилайте вірші через коментарі. О.Олесь. Рідна мова в рідній школі! Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, –. Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як.

Рідна мова С. Воробкевич Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. - смачно як в матусі. ОЛЕСЯ.

Ой, Яка чудова українська мова! Вірші про мову. Іван БАГРЯНИЙ РІДНА МОВА. Мово рідна! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, — Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово — крик любови, Сміх і радість немовляти — Неповторне слово «М а т и» — Про життя найперше слово. Мово моя українська — Батьківська, материнська, Я тебе знаю невивчену — Просту, домашню, звичну, Не з-за морів прикликану, Не з словників насмикану, Ти у мені із кореня — Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована. Смутком багать продимлена З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров'ю моєю змішана І аж до склону залишена В серці моїм.

9 листопада – день української писемності та мови. Підбірка віршів. День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Історія встановлення Свято встановлено 9 листопада 1997року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Нестора-Літописця». У День української писемності та мови за традицією

РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич. РІДНА МОВА Як то гарно, любі діти, У вікно вам виглядати! В ньому все: тополі, квіти, Сонце й поле біля хати. На оте вікно ранкове, Що голівки ваші гріє, Схожа наша рідна мова – Цілий чвіт вона відкриє!