у своїм царстві піхманець

Роман Володимирович Піхманець народився 1958 року в селі Дубі Рожнятівського району Івано-Франківської області. Після закінчення середньої школи навчався на філологічному факультеті Львівського державного (тепер національного) університету імені Івана Франка. Три роки вчителював на Дніпропетровщині (викладав українську мову та літературу). У „Перевалі” (2006. - № 4 і 2007. - № 1) надруковано роман про Василя Стефаника „У своїм царстві.” Головні напрямки наукових зацікавлень стосуються літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст., основ художнього мислення Василя Стефаника; а також питань історичної поетики й „співдружності наук” у вивченні художніх явищ. Share. Оновлено 14-01-2021 © 2020.

556 УДК 929 Роман Піхманець. Ювілеї. У своїм царстві… Романові Піхманцю на перше 60-ти річчя. NB. “Я робив, що мiг. Се фрагмент з роману про Василя Стефаника «У своїм царстві», якого написав мій колега і приятель Роман Піхманець. Роман був напи-саний наприкінці 80-х. Схвалений до друку у «Жовтні»/«Дзвоні», але Роман Іваничук, сей галицький бог прози, не мав сентиментів до моло-дих. Тому роман надрукований вже на межі 2006-2007 року в івано-франківському «Перевалі» і коштував мені нервів. Бо Роман Піхманець. ISSN 2304-7402. Прикарпатський вісник НТШ.

34. Піхманець Р. У своїм царстві. Роман / Р. Піхманець // Перевал. – Івано-Франківськ, 2007. – № 1. – С. 3–77. 35. Піхманець Р. Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм. (Василь Стефаник) / Р. Піхманець // Слово і час. – 2007. – № 2. – с. 17–26.

«У своїм царстві»; Степан ПРОЦЮК. «Троянда ритуального болю» (Уривки з романів). Роман ПІХМАНЕЦЬ. «У своїм царстві»; Степан ПРОЦЮК. «Троянда ритуального болю» (Уривки з романів). Роман ПІХМАНЕЦЬ. «У своїм царстві»; Степан ПРОЦЮК. «Троянда ритуального болю» (Уривки з романів).

Роман Степана Процюка є першою спробою серйозного художньо-психологічного осмислення постаті Стефаника як людини й митця (щоправда, у 2006–2007 рр. журнал «Перевал» видрукував роман Р.Піхманця «У своїм царстві», але він не здобувся на загальноукраїнський резонанс). Роман «Троянда ритуального болю» виданий київським видавництвом «Академія» у 2010 році. Навколо творчості Степана Процюка завжди виникають дискусії, але психобіографічний роман про Василя Стефаника зацікавив навіть тих, хто раніше не читав творів цього вельми своєрідного письменника, майстра експресіоністичного надриву.

Роман Піхманець. “Іван Франко Поставив мене малим наслідником своїм” (Василь Стефаник). Про стосунки Василя Стефаника з Іваном Франком написано вже чимало. Однак ще досі належно не витлумачено твердження В.Стефаника про те, що “Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм”1. Син письменника Юрко у статті “Франко і Стефаник” сумнівався в достовірності цих слів (“Можна б сперечатися про те, наскільки таке твердження згідне з правдою.”), убачаючи в них лише бажання батька “бути бодай малим наступником Франка, а також, що в своєму житті.

Роман Піхманець. Із покутської книги буття. Засади художнього мислення Василя Стефаника, Марка Черемшини і Леся Мартовича. Зміст Відгуки (0). "У книзі розглянуто підстави, на яких Василя Стефаника, Марка Черемшину та Леся Мартовича виокремлюють у літературну групу, а також простежено чинники, які їх об’єднували чи призводили до напруження в стосунках. Виходячи з того, що кожен із діячів "покутської трійці" – передусім самобутня творча особистість, автор вважає за необхідне зосередити увагу на характеристиці констант, що визначають їх мистецьку своєрідність. У монографії домінує .

Піхманець Роман. "Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм" (Василь Стефаник).Коли наприкінці 1897 року в чернівецькій “Праці” були опубліковані перші сім новел В.Стефаника, реакція І.Франка, який уважно стежив за появою і ростом молодої літературної порослі та мав славу доброго вихователя і наставника, не забарилася. Тим паче, що вже добре знав автора як “свого гарячого прихильника і при потребі охоронця”4. У січневому номері чеського журналу “Slowensky Prehled” за 1898 рік він надрукував статтю “Русько-українська література”, в якій згадав і новели В.Стефаника*. На ґру.

Сповіді героя про своє життя виняткові. Монологи, що є важливим засобом його індивідуалізації, обертаються насамперед навколо образу горба, на якому Іван Дідух установив на пам'ять селу камінний хрест із вибитими іменами — своїм і дружини. Образ хреста символізує страдницьку долю селянина, який усе своє життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати.

[separator headline="h2" title="Біографія Василя Стефаника"] Стефаник Василь Семенович (14 травня 1871, Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) — 7 грудня 1936) — українськийписьменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Галичини. Дитинство Народився 14 травня 1871 року в селі Русів на Станіславщині (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина. Змалку був дуже прив'язаний до матері, цю любов… читати більше. →.

У своїм царстві. Буду свій світ різьбити, як камінь. Слово своє буду гострити на кремені моєї душі і, намочене в труті-зіллі, пускати буду наліво. І слово своє ламати буду на ясні соняшні промінчики, і замочу його в кожній чічці, і пускати буду направо. А свій камінь буду різьбити все, все! Аж на могилу свою його покладу як мертву красу. А в своїм світі я жию, жию! Як безумний, бреду хмарою своєї фантазії. Сто раз розпускаю сили своєї душі, аби далекими світами відшукали мені щастя моє. По тихім ставу моєї минувшини пливуть неводи сердечних моїх бажань, аби виловити всі ясні хвилі життя мого. Але неводи рвуться і не годні нічого зловити. Вертають до мене помучені і без нічого — як мужики з лану. І я, смутний, дрімаю на хмарах.

У психологічній біографії Романа Піхманця«У своїм царстві» постать письменникаоприявнюється крізь призму новел митця, фрагментів листів, рецепцію його сучасників. У пропонованому дослідженні вдамося до аналізу психобіографічного роману Степана Процюка «Троянда ритуального болю», закцентувавши увагу на особливостях авторської трансформації біографії свого попередника. Зауважимо, що пропонований до аналізу роман має резонанс у досить широкому літературознавчому діапазоні.

ПІХМАНЕЦЬ Р. «У своїм царстві.» : [роман] / Роман Піхманець ; передм. Є. Барана. – Снятин : Прут Принт, 2010. – 251 с. – ISBN 978-966-2289-22-0. Р. Піхманець – доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Він – один із інтерпретато-рів творчості славетного земляка – В. Стефаника. У творчому доробку Р. Піх-манець має художні твори, опубліковані в журналах «Жовтень», «Вітчизна». Роман «У своїм царстві.» присвячений з’ясуванню художньо-творчої сутності Василя Стефаника. Відтак, у структурі оповіді поєднуються тексти но-веліста з авторс.

Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним». Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі». *Гоян, Я. Дорога [Текст] : (літературний портрет Василя Стефаника) / Я. Гоян. Увагу привертає розділ книги з промовистою назвою "Мій життєпис в моїх творах". Піхманець, Р. Іван Франко і Василь Стефаник [Текст]: взаємини на тлі доби : моногр. / Р. Піхманець ; НАН України Львів. від. Ін.-ту л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т українознавства при Прикарпат. Нац. ун-ті ім. В. Стефаника.

2. Про що свідчить той факт, що Валуев у своєму листі не використовує термін «український», а послуговується словом «малоросійський»? 3. На основі аналізу наведеного листа Валуєва охарактеризуйте мотиви, якими керувалася російська влада, забороняючи використання української мови. 4. Які аргументи наводив царський міністр Петро Валуев, доводячи, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, не має і не може бути»?

Кінь же своїм виглядом при роботі розкриває причину, чому Дідух мусить так тяжко працювати на хліб щоденний: «Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на шильнику за якусь велику провину». Це — виразний натяк на первородний гріх перших людей. Пригадаймо сказане Творцем Адамові при вигнанні того з раю: «Проклята земля через тебе.